«Луганск — город-словарь» — это социальный, образовательный и художественный проект, посвященный 150-летию первого издания «Толковаго словаря живаго великорускаго языка» Владимира Даля — самого известного уроженца Луганска.
Современный город получает словарные статьи полуторавековой давности, которые метят, маркируют соответствующие объекты. Город сам становится словарем, музеем, в котором сосуществуют два временных среза. Окружающие нас предметы получают имена, каталогизируются, знак и объект совмещаются, а «Словарь живого языка» становится по-настоящему живым словарем, обретает плоть и выходит на улицы.
«Луганск — город-словарь» балансирует на грани между преодолением ужаса перед иконической неопределенностью знака и тавтологией, это встреча означаемого и означающего, закрепление значения изображения в буквальном, осязаемом смысле.
Здесь можно вспомнить Адама, дающего имена всему сущему, Витгенштейна, приравнивающего границы языка к границам мира, Уорфа, для которого язык определяет мышление и способ познания.
А можно, ни о чем особенно не думая, просто прогуляться по городу, отыскать все таблички со словарными статьями (а заодно и добавить свою собственную), провести несколько интересных часов на воздухе и превратить семиотическую головоломку в увлекательную игру для неопределенного количества участников и городского пространства.
«Луганськ — місто-словник» — це соціальний, освітній та художній проект, присвячений 150-річчю першого видання «Толковаго словаря живаго великорускаго языка» Володимира Даля — найвідомішого уродженця Луганську.
Сучасне мiсто отримує словникові статті, що були написані півтора століття тому; вони позначають, маркірують відповідні об'єкти. Само місто стає словником, музеєм, у якому існують два часові зрізи водночас. Предмети, що оточують нас, отримують імена, каталогізуються, знак сполучається з об'єктом, а «Словник живої мови» стає дійсно живим словником, набирає плоті та виходить на вулиці.
«Луганськ — місто-словник» балансує на межі подолання жаху перед іконічною невизначеністю знаку й тавтології. Це є зустріччю означуваного й означаючого. Значення закріплюється за зображенням у буквальному, речовому сенсі.
Тут можна згадати Адама, що дає імена всьому сущому; Вітґенштайна, що прирівнює межі мови до меж світу; Ворфа, для якого мова визначає мислення та спосіб пізнання.
А можна, не думаючи ні про що таке, просто прогулятися містом, знайти всі таблички зі словниковими статтями (а наразі ще й додати свою), провести кілька цікавих годин на свіжому повітрі та перетворити семіотичну загадку на захоплюючу гру для будь-якої кількості учасників та міського простору.
“Luhansk, city-as-dictionary” is a social, educational and artistic project, commemorating the 150th anniversary of the first edition of one the most famous Russian language dictionaries – the “Explanatory Dictionary of the Live Great Russian language” by Vladimir Dal, probably the most famous Luhansk native.
The contemporary city faces 150-years-old dictionary entries, which are displayed on corresponding objects. The city itself becomes a dictionary, a museum where two temporal layers co-exist simultaneously. Objects around us receive names and are catalogued, the sign and the object become one and the “Dictionary of the Live language” becomes truly live, in flesh and on the streets.
“Luhansk, city-as-dictionary” balances between overcoming terror of uncertain signs and tautology, it is an encounter of the signifier and the signified, a literal enforcement of the linguistic connotation of the sign.
It's about time we mention Adam giving names, and Wittgenstein's limits of the language meaning the limits of the world, and Benjamin Whorf's language determining thought and cognitive processes.
Or alternatively, don't bother yourself with all that semiotic mumbo-jumbo and just take a stroll around the city, find all the plaques with dictionary entries (and also add your own), spend several exciting hours outdoors and turn a semiotic riddle into an exciting game for an unlimited number of participants and an urban space.